Бачиш цей самотній світ людей
і темно звісно, тримає міцно
Наче всі з глузду враз зійшли
і потяг наш по колу, їде ніби
Сотні днів розтоплювали сніг
щоб пити воду
щоб бути поряд
Ей, ей, чуєш звуки стерео ночей
Ей, ей, так тихо, тихо
Ей, ей, все складається з дрібних речей
Ей, ей, так тихо, тихо
Чуєш цей холодний подих стель
ми лише крейда, нас мають стерти
Ніби всі з глузду враз зійшли
безмежний всесвіт, ми всі залежні
Ей, ей, чуєш звуки стерео ночей
Ей, ей, так тихо, тихо
Ей, ей, все складається з дрібних речей
Ей, ей, так тихо, тихо
