Пташечка - Vivienne Mort

Я цілий день тебе не бачила.

Холодний день, а я вся сталася гаряча,

Як зоря, але не сяяла.

Була біда, а стала музика.

Плела вінок. Ходила в гості.

Я не дійшла, здається, зникла на межі

Твоїх думок, твоєї вдачі

А ти не плач, а ти не плач,

Бо я ж не плачу, плачу, плачу, плачу,

Плачу, плачу, плачу, не плачу.

А ти не можеш знати, як я тебе люблю.

Ти лягаєш спати і я не дихаю до ранку,

До ранку і аж до світанку сама я,

Як без місяця зоря.

Ніхто не чув, як я співала, ніхто не чув.

Моя душа іще не знала, що ти є, а вже любила

І то вона (не я) тобі відкрила.

І цілий день все чула пташечка, моя одна.

Я так ніколи не співала для людей своїх мінорів.

Моя одна... Я цілий день

Просила волі, волі, волі, волі,

Волі, волі, волі, неволі.

А ти не можеш знати, як я тебе люблю.

Ти лягаєш спати і я не дихаю до ранку,

До ранку і аж до світанку сама я,

Сама я, сама я, сама я, сама я, сама я,

Сама я, як без місяця зоря.