Бачу її одну, невеселу і несумну.
Бачу її просту, спокійну.
Але десь в глибині палають яскраві вогні.
Несуть небезпеку вони, стихійну.
Прекрасна, успішна, самотня.
Бажання відчутне на дотик.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.
Знову сидить одна за столиком біля вікна.
Кави ковток до дна, розмови.
Так минає за миттю мить.
Телефон вже майже кипить.
І ніхто не розірве цю мить випадково.
Прекрасна, успішна, самотня.
Бажання відчутне на дотик.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.
Вижу ее одну, не веселую и не грустную.
Вижу ее простую, спокойную.
Но где-то в глубине, горят яркие огни.
Несут опасность они, стихийную.
Прекрасная, успешная, одинокая.
Желание осязаемое.
И кто-то в сердце, я знаю.
Пустым оно не бывает.
Опять сидит одна за столиком у окна.
Кофе глоток до дна, разговора.
Так проходит за мгновением миг.
Телефон уже почти кипит.
И никто не разорвет этот момент случайно.
Прекрасная, успешная, одинокая.
Желание осязаемое.
И кто-то в сердце, я знаю.
Пустым оно не бывает.
И кто-то в сердце, я знаю.
Пустым оно не бывает.